Доброго дня!-Моїй доньці 3,5 років.Вона не розмовляє.Не ходить до горщика.Скільки не привчала.Її батько вирішив зі мною розлучитись.Я віддала її до дитячого садка.Там психолог сказала, що вона відстає у розвидку,а вихователь вимагала довідку від психіатра за те, що дитина її смикнула за волосся.Загалом,я її забрала звідти.Чоловік, дізнавшись, що дитина стала ходити до садка став ходити купляти подарунки їй.Але коли він йде, вона за ним плаче істеричним плачем. Причину поведінки він не хоче розуміти.Порадьте мені будь-ласка не з юридичного а з людського боку варто її такі зустрічі чи ні? І в чому причина її мовчання? І чи справді це аутизм?

Доброго вечора! Не знаю, як реагувати??Дитині сім років, але ще із садочка стикнулися з тим, що коли вихователька дає питання дитина говорить про щось зовсім інше так і у школі.Не знаю шо робити.В спілкуванні з однолітками часто говорить я їх не розумію.Що це як допомогти дитині??

Доброго вечора.Моїй дитині 10 років.В мене така ситуація коли дитина бавиться на майданчику вона бігає,сміється як якась мала.Інколи вміє задати такі дорослі питання.А от в школі бере і закривається в собі коли незнає якогось прикладу чи відповіді.В мене питання це може бути з психікою щось чи по неврологічному?

Доброго дня! Дуже дякую вам, що даєте можливість задати питання. Нашій доньці 2.5 роки і у неї якраз період усвідомлення, що вона окрема особистість, але ми в цілому з цим дуже добре справляємося. В нашій родині хороші відносини, ми завжди все обговорюємо, дії, їх наслідки, фактично завжди знаходиться компроміс і домовитися з нею в принципі доволі легко. Іноді буває так, що вона грається і починає битися ніжками або тягне волосся (мами). Іноді буває б'є в живіт і в інші місця. Ми їй кажемо, що битися - це боляче, це образливо і неприємно. На що вона звісно б'є сильніше і ще і ще, бо вивчає реакції, а ми не завжди проходимо цей тест. Ми їй повторюємо це ще раз, потім відсаджуємо її подалі від себе (скажімо метри на 2-3). Наступний крок це зазвичай фрази , що якщо ти так когось вдариш приміром на майданчику, тебе скоріш за все вдарять у відповідь. Або згадай , як тебе там і там штовхнули, що ти відчувала тоді? Тобі було неприємно, боляче і образливо. Я зараз відчуваю те саме. Потім кажемо (я або чоловік, або хто буде поруч в цей момент), що якщо буде продовжувати, то я вийду з кімнати, а ти подумаєш над тим, що битися це боляче і погано і не хочеться більше гратися. Намагаюся говорити це спокійно, іноді тон таки підвищується, відсаджування на попу наприклад на її ліжко від себе стають грубішими, але коли вже виходжу з кімнати або сама відходжу в сторону, то все припиняється. Кажу , що бити можна диван ніжками або подушку, але не людей і тварин (іноді кота ногою ганяє). Потім пояснюю мої емоції і її, вибачаюсь за грубість свою і пояснюю, що треба за свою грубість вибачатися теж. Обіймаю і в принципі все закінчуються добре. Але ж якесь відчуття...що щось не так. В моїх словах або діях. Можливо, я теж занадто груба з нею і вона просто дивиться на мене іноді і навіть сміється, але я бачу по погляду, що це більше театрально, але іноді і дійсно смішно. Можливо варто себе більше стримувати і не садовити її грубо . І чи можна ось так виходити з кімнати з фразою, :"поклич мене коли будеш готова гратися без бійок". Але ж іноді і сама виходжу знервована і двері закриваються доволі голосно. І чи варто взагалі виходити ? Чи не є це ізоляцією ? Чи не відчуває вона себе покинутою? Буває вона іноді підпихує на гірці когось ногами або штовхає, в основному, коли штовхають її, або якщо нервує і хоче на гірку. Робить це доволі слабо, але іноді робить. Знову таки все це ми пояснюємо лагідно і м'яко, чому не можна і що це боляче. Якщо іноді це не допомагає, кажемо їй припини, або мені доведеться тебе забрати з гірки. Чи правильні наші методи? Іноді беруть сумніви. Дякую дуже

Добрий день!-Моїй донечці 3роки.Коли їй було 2, ми з її батьком розлучились.Зараз вона кусає,б є в основному мене і бабусю , може тягати за коси при тому усміхатися. Ні пояснення ні покарання не діють.Коли ми розійшлись колишній чоловік вимагав через суд щоб я надавала зустрічі з дитиною.Саме зустрічі породили таку поведінку.Також вона стала влаштовувати істерики.З нею не можна було гуляти на дворі.Чоловік цього не розуміє. Каже ,що піде до суду якщо я буду забороняти.Також, вночі вона погано спить, може прокинутись в 4 ночі і кричати або просто гойдатися.Також є звичка битися об кресло спиною при любому настрої.Не розмовляє.Тільки окремі слова і то не завжди.В садок поки не ходить.Мама моя говорить що вона недорозвинена і говорити не буде.Щиро надіюсь на вашу допомогу.