Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Питання психологу

Нижче на цій сторінці ви можете задати анонімне питання психологам проекту #НеБийДитину на тему батьківства. Вони дадуть свою професійну відповідь (безкоштовно), і ми опублікуємо її як коментар під вашим питанням. Зазвичай на отримання відповіді йде від 2 днів до тижня, тож слідкуйте за оновленнями на сторінці.

Тут консультують психологи:

Антоніна Оксанич (дитячий та сімейний психолог, гештальт-терапевт);

Клавдія Білоус (практикуючий психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, сімейний терапевт);

Олена Мельник (дитячий, сімейний, перинатальний психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, член Асоціації дитячих, сімейних та перинатальних психологів, медиків та педагогів «Психея»).

Також ви можете вступити у закриту Facebook-групу Підтримка батькам і отримати безкоштовні консультації від психологів та поради від батьків зі схожим досвідом. Приєднуйтесь, у нас затишно)

Ваше питання збережено і з'явиться на сайті, коли на нього дасть відповідь психолог.

Відповіді

  • Анонім asked:
    Доброго вечора) в мене до вас таке питання) якщо батьки кожного разу коли взнають, що в мене погана оцінка завжди починають мене можна сказати принижувати) говорять, що ти нічого недобєся в своєму житті з такими оцінками) і я просто незнаю, що мені робити) навіть просто неможу з ними порадитись, якщо в мене виникають якісь проблеми) але ще принижує те, що вони тільки на мої оцінки звертають увагу) моя сестра менша за мене і навчається ще гірше за мене) після цього завжди замикаюся в собі) порадьте будь ласка вихід з цієї ситуації)
    • children replied:
      Вибачте за затримку з відповіддю! Ми передамо ваше питання нашим психологам і у найближчий час опублікуємо відповідь.
  • Анонім asked:
    Доброго дня!-Моїй доньці 3,5 років.Вона не розмовляє.Не ходить до горщика.Скільки не привчала.Її батько вирішив зі мною розлучитись.Я віддала її до дитячого садка.Там психолог сказала, що вона відстає у розвидку,а вихователь вимагала довідку від психіатра за те, що дитина її смикнула за волосся.Загалом,я її забрала звідти.Чоловік, дізнавшись, що дитина стала ходити до садка став ходити купляти подарунки їй.Але коли він йде, вона за ним плаче істеричним плачем. Причину поведінки він не хоче розуміти.Порадьте мені будь-ласка не з юридичного а з людського боку варто її такі зустрічі чи ні? І в чому причина її мовчання? І чи справді це аутизм?
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Якщо вихователі звертають увагу на затримку у розвитку, я би радила вам перевірити дитину у спеціаліста (психіатра). Вам буде спокійніше, коли спеціаліст огляне дитину та дасть рекомендації. Бажаю вам всього найкращого!
    • children replied:
      Вибачте за затримку з відповіддю! Ми передамо ваше питання нашим психологам і у найближчий час опублікуємо відповідь.
  • Анонім asked:
    Доброго вечора! Мене цікавить таке питання: дитині 5 років. Була ситуація коли він грався пастилками « тік-так» в коробочці і напевно вирішив спробувати на смак) потім щоб ми не бачили виплюнув. Коли ми побачили це, запитали чи куштувала дитина ці цукерки, він сказав що ні, напевно що боявся що насварять батьки. Але коли потім признався , що все ж таки спробував на смак і виплюнув , то саме після цього інциденту почав питати в мене , чи не з їв він кубика яким грався, чи не з’їв він кусочок від ложечки... звісно дитині я пояснювала , що той же « тік так» то є цукерка, просто вона не смачна для діток, пояснювала що до рота нічого крім того що ми їмо з їжі іншого не потрапляє шкідливого. Як можна дитині ще пояснити і чи може в якійсь ігровій формі? І як реагувати на такі страхи. Їсть дитина все і нормально , їжі нічкої не боїться. Але часом такі питання задає ....як реагувати мамі і як правильно пояснити , щоб дитина не хвилювалась що з’їла щось ненароком іграшкове ???
    • Олена replied:
      Якщо є можливість рекомендую звернутися за консультацією до психолога. Важливо подивитися взаємодію батьків та дитини. По описанню ситуації вимальовується картина, що дитина зовсім собі не довіряє. Тому потрібно розбиратися чому так, що є тому причиною. Ще питання, як дитина приймає їжу - самостійно чи з чиєюсь допомогою, під телевізор чи коли їсть то зосереджений тільки на прийомі їжі. Важливо щоб їла сама без мультиків, щоб дитина розуміла що вона їсть, яка страва на смак та за температурою. Поспостерігайте на скільки часто ви відволікаєте дитину чи переключаєте її увагу коли вона займається своїми справами - грається. Важливо щоб дитина починала процес гри, була в ньому і закінчувала його, тоді вона точно знає що робить з предметами. Мамі важливо навчити дитину відчувати себе і довіряти собі.
    • children replied:
      Вибачте за затримку з відповіддю! Ми передамо ваше питання нашим психологам і у найближчий час опублікуємо відповідь.
  • Анонім asked:
    Доброго вечора! Не знаю, як реагувати??Дитині сім років, але ще із садочка стикнулися з тим, що коли вихователька дає питання дитина говорить про щось зовсім інше так і у школі.Не знаю шо робити.В спілкуванні з однолітками часто говорить я їх не розумію.Що це як допомогти дитині??
    • children replied:
      Вітаємо. Наші фахівці радять звернутися з цим питанням до нейропсихолога. Так ви зможете отримати вичерпну відповідь.
    • children replied:
      Вибачте за затримку з відповіддю! Ми передамо ваше питання нашим психологам і у найближчий час опублікуємо відповідь.
  • Анонім asked:
    Доброго дня! Дитині 10 місяців. Нeщодавно потрапили в лікарню з сильною інфeкцією, провeли там 10днів. Було багато уколів, під час процeдур мати залишалася в коридорі, дитину в той час міцно тримали і ставили катeтeр мeдсeстри. Відтоді дівчинка плачe, коли бачить мeдичний одяг чи інструмeнти. Також під час пeрeбування в лікарні мати була змушeна обробляти хворe горло дитині, на що вона також дужe гостро рeагувала. Після того, як виписали з лікарні, постійно прокидається сeрeд ночі з криком, плачeм, пeрeбуває в такій істeриці до години часу, на заспокоювання майжe нe рeагує. Гостро рeагує на відсутність мами, засинає тільки поруч з нeю. Вдeнь дитина більш-мeнш спокійна. До лікарні даних проблeм нe було. Підкажіть, будь ласка, як правильно допомогти дитині, чи потрібно звeрнутися за консультацією спeціаліста? А також наскільки сeрйозною є дана ситуація? Дякую!
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! На жаль, така ситуація є великим стресом для дитини. Тому потрібно найближчі місяці, можливо і більше, працювати із формуванням у дитини відчуття безпеки. Що варто зробити. Перейти на сумісний сон із мамою, хай чує її серце і заспокоюється. Протягом дня часто носити на руках, обіймати, співати колискові навіть удень. Приймати разом ванну та купати дитину у травах. Робіть їй массаж долоней та ступнів. Після року придбайте іграшковий набір лікаря та грайтеся із дитиною. Співайте колискові удень, коли гарний настрій, щоб виробився умовний рефлекс на заспокоєння, ці ж колискові співайте у ночі, коли просипається. Як на мене, найголовніше зараз - максимальний тілесний контакт із мамою та сумісний сон. Бажаю вам щастя та здров‘я!
    • children replied:
      Вибачте за затримку з відповіддю! Ми передамо ваше питання нашим психологам і у найближчий час опублікуємо відповідь.
  • Анонім asked:
    Доброго вечора.Моїй дитині 10 років.В мене така ситуація коли дитина бавиться на майданчику вона бігає,сміється як якась мала.Інколи вміє задати такі дорослі питання.А от в школі бере і закривається в собі коли незнає якогось прикладу чи відповіді.В мене питання це може бути з психікою щось чи по неврологічному?
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Із того, що ви описали я не бачу чогось критичного. Часто діти у школі бояться або соромляться. Чи є у вашої дитини друзі? Що говорить її вчителька про поведінку, чи бачить вона якісь серйозні проблеми. Думаю, вам варто спершу звернутися до класного керівника. Якщо вона вкаже про проблеми, то варто звернутися до психолога. Бажаю вам успіхів!
    • children replied:
      Вибачте за затримку з відповіддю! Ми передамо ваше питання нашим психологам і у найближчий час опублікуємо відповідь.
  • Анонім asked:
    Я полюбила чоловіка який старший за мене на 13 років . Підкажіть як до цього ставитись.
    • children replied:
      Вітаємо! На жаль, нічого вам підказати не можемо, бо консультуємо на цій сторінці виключно на батьківські питання.
  • Анонім asked:
    Доброго дня! Дуже дякую вам, що даєте можливість задати питання. Нашій доньці 2.5 роки і у неї якраз період усвідомлення, що вона окрема особистість, але ми в цілому з цим дуже добре справляємося. В нашій родині хороші відносини, ми завжди все обговорюємо, дії, їх наслідки, фактично завжди знаходиться компроміс і домовитися з нею в принципі доволі легко. Іноді буває так, що вона грається і починає битися ніжками або тягне волосся (мами). Іноді буває б'є в живіт і в інші місця. Ми їй кажемо, що битися - це боляче, це образливо і неприємно. На що вона звісно б'є сильніше і ще і ще, бо вивчає реакції, а ми не завжди проходимо цей тест. Ми їй повторюємо це ще раз, потім відсаджуємо її подалі від себе (скажімо метри на 2-3). Наступний крок це зазвичай фрази , що якщо ти так когось вдариш приміром на майданчику, тебе скоріш за все вдарять у відповідь. Або згадай , як тебе там і там штовхнули, що ти відчувала тоді? Тобі було неприємно, боляче і образливо. Я зараз відчуваю те саме. Потім кажемо (я або чоловік, або хто буде поруч в цей момент), що якщо буде продовжувати, то я вийду з кімнати, а ти подумаєш над тим, що битися це боляче і погано і не хочеться більше гратися. Намагаюся говорити це спокійно, іноді тон таки підвищується, відсаджування на попу наприклад на її ліжко від себе стають грубішими, але коли вже виходжу з кімнати або сама відходжу в сторону, то все припиняється. Кажу , що бити можна диван ніжками або подушку, але не людей і тварин (іноді кота ногою ганяє). Потім пояснюю мої емоції і її, вибачаюсь за грубість свою і пояснюю, що треба за свою грубість вибачатися теж. Обіймаю і в принципі все закінчуються добре. Але ж якесь відчуття...що щось не так. В моїх словах або діях. Можливо, я теж занадто груба з нею і вона просто дивиться на мене іноді і навіть сміється, але я бачу по погляду, що це більше театрально, але іноді і дійсно смішно. Можливо варто себе більше стримувати і не садовити її грубо . І чи можна ось так виходити з кімнати з фразою, :"поклич мене коли будеш готова гратися без бійок". Але ж іноді і сама виходжу знервована і двері закриваються доволі голосно. І чи варто взагалі виходити ? Чи не є це ізоляцією ? Чи не відчуває вона себе покинутою? Буває вона іноді підпихує на гірці когось ногами або штовхає, в основному, коли штовхають її, або якщо нервує і хоче на гірку. Робить це доволі слабо, але іноді робить. Знову таки все це ми пояснюємо лагідно і м'яко, чому не можна і що це боляче. Якщо іноді це не допомагає, кажемо їй припини, або мені доведеться тебе забрати з гірки. Чи правильні наші методи? Іноді беруть сумніви. Дякую дуже
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Ви складаєте враження дуже чуйної та турботливої мами. Більшість із ваших методів правильні. Варто говорити дитині про свої почуття та захищати свої кордони: «стоп, мені так боляче» і зупиняти руку дитини. Дитина в цьому віці перевіряє кордони батьків і робить це багато разів. Їй важливо відчути, що батьки сильні і не зруйнуються від її агресії. Я відчула ваш страх щодо дитячої агресії. Раджу вам з цим питанням розібратися, можливо відвідати психолога. Ізолювати дитину і справді не варто, проговорюйте свої та її почуття. Варто зрозуміти, чому дитина злиться. Вчіть її проговорювати свої почуття і тоді фізична агресія буде знаходити вихід у вербалізаціі. Всього найкращого!
  • Анонім asked:
    Доброго дня Я розлучена із чоловіком 7 років, дитина проживає зі мною, тато стабільно виплачує аліменти, але не приймав участі у виховані дитини, так як проживає у іншому місті. Сьогодні прийшов лист від соц. служби, що має відбутися засідання з розгляду справи участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. На це засідання я маю прийти з дитиною, мене цікавить які питання вони можуть ставити дитині і чи це буде відбуватись у моїй присутності Дитині 7 років дівчинка
    • children replied:
      Доброго дня. Вибачте, але ми - не спеціалісти у таких питаннях, тож не маємо права радити. Вам краще звернутися до юриста.
  • Анонім asked:
    Добрий день!-Моїй донечці 3роки.Коли їй було 2, ми з її батьком розлучились.Зараз вона кусає,б є в основному мене і бабусю , може тягати за коси при тому усміхатися. Ні пояснення ні покарання не діють.Коли ми розійшлись колишній чоловік вимагав через суд щоб я надавала зустрічі з дитиною.Саме зустрічі породили таку поведінку.Також вона стала влаштовувати істерики.З нею не можна було гуляти на дворі.Чоловік цього не розуміє. Каже ,що піде до суду якщо я буду забороняти.Також, вночі вона погано спить, може прокинутись в 4 ночі і кричати або просто гойдатися.Також є звичка битися об кресло спиною при любому настрої.Не розмовляє.Тільки окремі слова і то не завжди.В садок поки не ходить.Мама моя говорить що вона недорозвинена і говорити не буде.Щиро надіюсь на вашу допомогу.
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Те, що ви описали є проявом неврозу у дитини, можливо і проблемами у розвитку. Не можно точно сказати, дитину має оглянути невролог та психотерапевт. Судячи з вашого опису, дитина потребує обов’язкової та негайної допомоги спеціалістів. Якщо є проблеми у розвитку, то їх потрібно вчасно вирішувати, є багато гарних спеціалістів які працюють по різним проблематикам. Прошу вас звернутися про допомогу до спеціалістів та показати дитину.
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.