Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Питання психологу

Нижче на цій сторінці ви можете задати анонімне питання психологам проекту #НеБийДитину на тему стосунків з батьками,  вчителями, друзями тощо. Вони дадуть свою професійну відповідь (безкоштовно), і ми опублікуємо її як коментар під вашим питанням. Зазвичай на отримання відповіді йде від 2 днів до тижня, тож слідкуйте за оновленнями на сторінці.

Тут консультують психологи:

Антоніна Оксанич (дитячий та сімейний психолог, гештальт-терапевт);

Олена Мельник (дитячий, сімейний, перинатальний психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, член Асоціації дитячих, сімейних та перинатальних психологів, медиків та педагогів «Психея»).

Ваше питання збережено і з'явиться на сайті, коли на нього дасть відповідь психолог.

Відповіді

  • Анонім asked:
    Доброго дня. Мені 15, будь ласка дайте мені пораду.У мене чудова сім’я, мама і тато маленький брат і старша сестра вони мене люблять і я люблю їх. Але у мене є проблема. У мене буває таке що інколи з незрозумілих мені причин або інколи через те що я згадала якусь найменшу образу ( чи хтось мене образив ) або якщо хтось навіть підніме на мене голос я починаю жахливо плакати, я цирапаю собі руки декілька раз хотіла рвати волосся. Після цього я втрачаю інтерес до всього я нехочу нічого робити, нізким говорити.Бувало таке ( але рідко) що це відбувалося без причини. А було таке що це затягнулося десь тиждень і я навіть роздирали собі руки ножицями для маникюру. Мої батьки нічого не знають тому що я не ходжу розплаканою перед ними,плачу тоді коли вони вже сплять, або знаходяться в іншій кімнаті і думають що я сплю. Звісно буває що вони запитують чому я така сумна на що я відповідаю «не виспалась» «голова болить». Біля них я завжди посміхаюсь. Таке може тривати день або два після цього усе проходить усе стає нормально, я знову радію життю, роблю те що люблю. Можливо я себе справді накручую але мене дивує те що після такої поведінки я знову радію і починаю все спростовувати говорю собі « нічого не було» « ти себе накручуєш ». Спочатку я справді думала що це я так реагую на образи, але люди не мають реагувати на образи таким чином. Я почала писати це вам в той день коли у мене знову таке було, я лежала на ліжку плакала і писала це. Але на ранок усе почало проходити і я знову вирішила що я себе накручую і що нічого писати не варто. Але всеж таки вирішила це відправити. Допоможіть порадою. Дякую.
    • Антоніна replied:
      Привіт! Ти велика молодець, що написала нам і звернулася за порадою! У підлітковому віці часто бувають перепади настрою і незрозумілий емоційний стан. Але ти права, шкодити собі - не найкращий вихід. Краще знаходити інші способи розібратися з емоціями. Я дитячий та підлітковий психолог і я тобі дуже раджу сходити на консультацію до психолога, поговорити з ним. Варто сказати батькам, що в тебе є певні емоційні складності, щоб вони підтримали тебе. Раджу розказати їм про все і попросити, щоб вони постаралися зрозуміти тебе. Я впевнена, що вони зрозуміють і підтримають, бо люблять тебе. Попроси батьків знайти тобі психолога. Це важливо! Ти можеш звернутися до мене або іншого психолога. Бережи себе! З повагою, Антоніна Оксанич
  • Анонім asked:
    Доброго дня. Мені 15, будь ласка дайте мені пораду.У мене чудова сім’я, мама і тато маленький брат і старша сестра вони мене люблять і я люблю їх. Але у мене є проблема. У мене буває таке що інколи з незрозумілих мені причин або інколи через те що я згадала якусь найменшу образу ( чи хтось мене образив ) або якщо хтось навіть підніме на мене голос я починаю жахливо плакати, я цирапаю собі руки декілька раз хотіла рвати волосся. Після цього я втрачаю інтерес до всього я нехочу нічого робити, нізким говорити.Бувало таке ( але рідко) що це відбувалося без причини. А було таке що це затягнулося десь тиждень і я навіть роздирали собі руки ножицями для маникюру. Мої батьки нічого не знають тому що я не ходжу розпаканою перед ними,плачу тоді коли вони вже сплять, або знаходяться в іншій кімнаті і думають що я сплю. Звісно буває що вони запитують чому я така сумна на що я відповідаю «не виспалась» «голова болить». Біля них я завжди посміхаюсь. Таке може тривати день або два після цього усе проходить усе стає нормально, я знову радію життю, роблю те що люблю. Можливо я себе справді накручую але мене дивує те що після такої поведінки я знову радію і починаю все спростовувати говорю собі « нічого не було» « ти себе накручуєш ». Спочатку я справді думала що це я так реагую на образи, але люди не мають реагувати на образи таким чином. Я почала писати це вам в той день коли у мене знову таке було, я лежала на ліжку плакала і писала це. Але на ранок усе почало проходити і я знову вирішила що я себе накручую і що нічого писати не варто. Але всеж таки вирішила це відправити. Допоможіть порадою. Дякую.
  • Анонім asked:
    Доброго Дня! Мене звати Анна мені 24 роки. Справа в тому що я дуже талановита людина й самотня (без пари) і друга причина -це коли спілкуюся з людьми буває часте не порозуміння! Скажіть будь- ласка як справитися з тією ситуацією, що потрібно зробити???
    • children replied:
      Доброго дня, Анно. Наш проект покликаний, щоб допомагати батькам і дітям справитися з насиллям - фізичним, або емоційним. З вашого питання не дуже зрозуміло, як ми можемо вам допомогти. Якщо ви маєте якісь питання у контексті проекту #НеБийДитину, раді будемо відповісти.
  • Анонім asked:
    Доброго дня ! Мені десять років. У мене вже 2 роки депресія із-за моєї п'ятирічної сестри .На мене коли її не було звертали мало уваги,але тепер ще менше . Тепер я не можу ходити гулять сама ,а тільки з сестрою . Коли я стою на тому ,що я хочу піти сама тоді взагалі навіть з сестрою не пускають . Коли вона ,щось зробить шкоду навіть якщо я не причетна ,мене наказують. І в мене є одна ситуація коли в мене на очах отчем побив матір.
    • Антоніна replied:
      Дорога дівчинка! Відповідає тобі Антоніна, дитячий психолог. Ти молодець, що вирішила написати і звернутися за допомогою. Я тобі дуже співчуваю, знаю, що тоді непросто та буває самотньо. Скажи, будь ласка, чи є в тебе інші дорослі, яким ти довіряєш, бабуся, наприклад чи тітка, хрещенна? Чи можеш ти до них звернутись за підтримкою? Я думаю, що мама тебе любить і не хоче тебе засмучувати, вона просто не знає, що тебе хвилює. Чи можеш ти мамі сказати, що хочеш більше уваги та любові від неї? Що хочеш інколи гуляти сама без сестри? Спробуй домовитись з нею, наприклад, запропонуй допомогу по господарству в обмін на прогулянку без сестри. Покажи їй, що ти вже доросла, готова допомагати мамі, але й хочеш власного простору. Якщо ти захочеш поговорити з психологом по телефону, можеш звернутися на гарячу лінію за телефоном: 0 800 500 225 З 12:00 до 20:00 в будні та до 16:00 в суботу. Всього тобі найкращого! Антоніна Оксанич.
    • children replied:
      Доброго вечора! Дякую, що довірили нам ваш біль. Ми передали ваше питання психологам і як тільки отримаємо відповідь, опублікуємо тут. Здебільшого це займає декілька днів.
  • Анонім asked:
    Доброго дня) маю складні стосунки з мамою, які щиро хочу налагодити. Так як це триває вже не перший рік потребую допомоги. Мої батьки розлучились коли мені було 4 роки, маму він бив і зраджував. Він в житті ніколи нічим мені не допомагав. Мама працювала як могла і паралельно влагтовувала своє приватне життя. Що п‘ятниці мама йшла в ресторан з подругою і я її відпускала, лишаючись спати сама або з донькою її подруги. З дитинства мама намагалась вистроїти дружні стосунки. Потім в мами з‘явився чоловік який став батьком моєї молодшої сестри. Він гарно до мене ставився і ставиться. З сестрою в нас різниця 14 років і з того часу я була майже на рівних з мамою в плані виховання сестри. Проте наші стосунки зіпсувались коли я сама стала мамою. З самого дитинства моєї доньки мама не прагнула мені допомагати, рідко погоджувалась сидіти з онукою спераючи це на те що в неї багато справ по дому або на здоров‘я. Коли одного разу вона підняла тему про ділення майна, хоча я досі не розумію навіщо потрібно було це ворушити, вона сказала що весь будинок лишиться моїй сестрі, а мені квартира на моє питання чому так? Вона відповіла фразою яка напевно ніколи не вийде з моєї голови: «а чим Анічка винна що твій тато не може тобі нічого дати?» мені було справді боляче і я сказала щоь більше вона цих тем не підіймала, а я сама ніколи в житті не згадаю їй цю розмову. І так і є - я не говорю про це.Та коли доньці виповнилось 3 роки і ми приїхали погостювами на місяць (вони живуть за містом в домі) почалось не зрозуміле мені- вона каже що я не допомагаю або не достатньо допомагаю по дому і говорить що не мусить просити, треба щоб я сама догадувалась і шо вона зі своєю мамою так себе не поводила. Коли я спитала чи вона мене любить вона відповіла, шо головне що вона любить мою доньку. Я не знаю як налагодити з нею стосунки і вже майже прийняла ситуацію. Я визнаю що буваю різкою і навіть вспильчивою до неї і знаю що скоріше за все це я винна в наших тяжких стосунках проте не можу себе переналаштувати і не видавати такі різкі вспишки.
    • Олена replied:
      Доброго дня! Я Вам дуже співчуваю і навіть хочу з Вашого дозволу обійняти. Дуже багато болю відчувається в Ваших рядках. Не звинувачуйте тільки себе у тому, як складаються стосунки. Стосунки між будь-ким - це справа двох людей і вклад 50/50. А ще діти не винні у тому? що не склалися відносини між їх батьками. Ви описуєте глибоку ситуацію, яка потребує індивідуальної роботи зі спеціалістом, а не просто консультації. Звертає на себе увагу той факт, що Ви помітили зміну в ваших стосунках і їх загострення в період, коли самі стали мамою. Як Ви думаєте, чому так? Чи тільки питання спадщини і те, що з ним пов’язане є таким болючим, чи є і інші теми? Якщо наважитеся на роботу з психологом, пишіть в мені приват (https://www.facebook.com/profile.php?id=100001888515545). Готова допомогти.
  • Анонім asked:
    Тест
    • Юлія replied:
      Тест
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.