Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Питання психологу

Нижче на цій сторінці ви можете задати анонімне питання психологам проекту #НеБийДитину на тему батьківства. Вони дадуть свою професійну відповідь (безкоштовно), і ми опублікуємо її як коментар під вашим питанням. Зазвичай на отримання відповіді йде від 2 днів до тижня, тож слідкуйте за оновленнями на сторінці.

Тут консультують психологи:

Антоніна Оксанич (дитячий та сімейний психолог, гештальт-терапевт);

Клавдія Білоус (практикуючий психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, сімейний терапевт);

Олена Мельник (дитячий, сімейний, перинатальний психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, член Асоціації дитячих, сімейних та перинатальних психологів, медиків та педагогів «Психея»).

Також ви можете вступити у закриту Facebook-групу Підтримка батькам і отримати безкоштовні консультації від психологів та поради від батьків зі схожим досвідом. Приєднуйтесь, у нас затишно)

Ваше питання збережено і з'явиться на сайті, коли на нього дасть відповідь психолог.

Відповіді

  • Анонім asked:
    Як навчити дочку 9 років поважати мене як маму,іноді замахується рукою на мене,іноді каже "зараза ",та інші грубі слова ,може щипнути мене як щось не по її...я жила в невістках довго,незгода в стосунках трьох..син за мамою ,а не жінкою.. сварки з чоловіком Вже з ним не живем,але мені важко з дочкою- зневага така трохи,непослух,як розказати чому з татом не живем,він пив дуже і ДЦП,він дратівливість дуже .. Вроджена травма,була гіпоксія при родах в неї затримка розвитку в легкій формі розумового,гіперактивність Іноді не даю ради з неслухняністю.підійди сюди,то йде з третього разі і більше
    • children replied:
      Доброго дня. Дуже співчуваємо вам та вашій дочці. Передали ваше питання психологам, але на разі допомогти онлайн вони безсилі. Вони радять звернутися вам обом до психолога очно, аби він мав змогу ефективно пропрацювати всі фактори стресу, які присутні у вашому житті.
  • Анонім asked:
    ЯК виховувати дитину без фізичних покарань?Просиш ,донечко,допоможи назбирати яблук, а вона у відповідь. Я не буду ітд.
    • children replied:
      Доброго дня. Весь наш освітній проект #НеБийДитину присвячений питанню, як виховувати дитину без фізичних покарань. Тут вам у нагоді стануть розділи сайту Буклет та Інфографіки. Також багато корисної інформації ми публікуємо на Facebook-сторінці: https://www.facebook.com/nebyjdytynu/ Якщо у вас є конкретні питання, будь ласка, напишіть їх сюди розгорнуто:що саме непокоїть, яка атмосфера у родині, який вік дитини тощо.
  • Анонім asked:
    Здравствуйте! У ребенка 7-ми лет последнее время бывают вспышки агрессии. Например, в таких ситуациях: когда выключаем мультик, который уже долго смотрит, забираем телефон, планшет или заставляем сделать то, что он делать не хочет: помыть посуду за собой, убрать в своей комнате... Он начинает кричать НЕТ, плачет и лезет с кулаками. Может сделать очень больно, вернее, специально бьет так, чтобы сделать больно. Делает это намеренно, планомерно. Успокоить его или как-то объясниться в такой ситуации практически невозможно. Мы его не бьем и всегда говорим о том, что драки недопустимы. Ну, бывает, шлепнем, конечно... Но без долгих наказаний и "углов". У нас в семье демократия и мы всегда за то, что все можно обговорить и решить. Но в последнее время он на все отвечает НЕТ - отказывается умываться, чистить зубы, убирать за собой. Говорит - Я НИЧЕГО НЕ ХОЧУ. Мотивировать его очень сложно - ни ради игрушек, ни походов и поездок в интересные места - он поведение менять не хочет. Наоборот - готов отказаться от всего, лишь бы не делать... Хотя я вижу, что в душе он переживает и все его отказы такие -только для видимости. Не знаю, важно ли это, что ребенок растет без отца. Нас беспокоит вопрос - как мотивировать в такой ситуации сына. И будут ли запреты действенными, или они будут вызывать еще бОльшие вспышки агрессии? Спасибо!
    • Олена replied:
      Добрий день! Ви описуєте ситуацію і задаєте питання, як мотивувати, але в мене складається враження, що йдеться не про мотивацію, а взагалі про організацію процесу взаємодії, побуту та навчання. І на очній консультації я б задавала питання і проясняла, як організована комунікація в сім`ї, хто приймає участь у вихованні, які є обов`язки у кожного члена сім`ї, в тому числі у дитини, і які є заборони та штрафні санкції для ВСІХ ЧЛЕНІВ СІМ`Ї. По опису складається враження, що до 7 років у дитини не було обов`язків обмежень, якщо це так то цілком логічно що дитина агресивно реагує на заборони. Тут думаю вам допоможе такий приклад - уявіть, що ви дивитеся цікавий фільм і хтось приходить і вимикає його і наполягає, щоб ви йшли готувати обід або мити посуд (тільки врахуйте, що ви доросла людина, і ваш арсенал методів відстоювання своїх прав і форм вираження обурення набагато більший, ніж у дитини). Друге ваше запитання про те, чи будуть діяти заборони, чи вони провокуватимуть ще більшу агресію. Заборони бувають різні, в будь-якому разі вони мають бути обґрунтовані і зрозумілими дитині. Я вважаю, що встановлювати дитині кордони батьки просто зобов’язані, оскільки без них дитина втрачає орієнтир в просторі і це дитину виснажує психоемоційно. Також батьки мають вчитися справлятися з проявами дитячої незгоди, вчитися пояснювати на доступній їхній дитині МОВІ, чому так і підкріпляти сказане своїми діями. Рекомендую вам почитати статті про стилі виховання - в якому віці дитини який стиль варто застосовувати. З приводу батька нічого вам не можу заочно сказати, оскільки не розумію, яку роль фактично батько відіграє в житті вашої дитини і що дитина про нього знає, але наявність або відсутність будь-кого з батьків точно вносить корективи в поведінку дитини.
  • Анонім asked:
    Старшому сину 3,5роки. Почав ревнувати до молодшої сестрички якій 4 міс, каже "хочу щоб її не було". Приділяємо сину багато уваги, хвалимо. Що ще робити рекомендується? Щоб ревнощів було менше? Дякую
    • children replied:
      Також ви можете знайти поради у нашій інфографіці "10 фраз дитині замість "Не треба ревнувати до малюка": https://www.facebook.com/nebyjdytynu/photos/a.199507070680942/199507117347604/?type=3&theater
    • Антоніна replied:
      Ревнощі притаманні будь-якій дитині у меншій чи більшій мірі. Почуття ревності виникає із страху загубити любов мами та батька. Це почуття природнє, адже дитина і справді не знає, як зміниться її життя після народження малюка. "А може мама буде його більше любити, більше турбуватися та проводити часу? А може мама перестане мене любити?" Ось такі страхи виникають у старшої дитини, коли з'являється малюк. Тому його ревнощі - це боротьба за мамину/батькову увагу та любов. Не потрібно засуджувати та карати дитину за її ревнощі, навпаки, варто посилити прояви любові, щоб старша дитина заспокоїлася і відчула, що батьки її люблять як і раніше. Навіть якщо старша дитина ображає молодшу, не варто карати її за це, скажіть про свої почуття: "Мене дуже засмучує, коли моя люба дитина робить боляче іншій! Ти для мене як в був так і залишаєшся дорогим і неповторним первістком! Для мене ти завжди будеш першим! Ти можеш бути моїм кращим помічником у догляді за малюком! Допоможеш?"
  • Анонім asked:
    Добрий день! У мене двоє діток - 7р.(хлопчик з ммд, синдромом дефіц. уваги, дуже розумний з феноменальною пам*ятю, але рухи свої не контролює - ручки,ніжки, коли на нього кричати - заїкається і топирить пальчики) і доня 4 рочки. Виховую дітей у дусі підтримки, віри в їх сили, без частки "не",діти мають право виражати свої емоції, і знають заборони в нашій родині і правила . Коли мені тяжко я їм пояснюю,що мама сердита і дітки мене не чіпаюсь,але постійно кажу,що я їх люблю, а звертаю увагу на вчинок. Коли приїздить чоловік, він намагається рушити все те,що я вибудовувала роками і намагається робити так,як його мама робила з ним:ремня, під жопу, душити за голову, сьогоні , не зміг вкласти спати і вхопив за руку і там одразу зачервоніло і дитина кричала від болю) Коли я йому це пояснюю, раджу прочитати книжки, як поводитись з дитиною, контролювати свої емоції - він каже,що буде так, як він сказав! А у нас нема такого, я не наказую, я прошу, у нас дружні стосунки,діти помагають мені і я ціную їх допомогу і кажу про це,присідаю, беру за ручки і дитинка мене чує! Мені соромно за вчинки тата,але я не можу не вмішуватись,коли він так поводиться з дитиною.Коли чоловік на мене кричить,діти намагаються мене розрадити,кажуть,щоб я уявила ,що його нема чи несуть ялиночку іграшкову,щоб пальчиком нажимала і заспокоювалась, і потім доня плаче, і після цього не іде на контакт з татом. Поговорити спокійно не виходить, а з криком і не намагаюсь...чоловіка виховала мама одна і,думаю,що ці методи передалися йому і він намагається відобразити на дітях, а я ПРОТИ(( Що мені робити((Дякую за відповідь.
    • Олена replied:
      Доброго дня! Перш ніж відповідати, хочу відмітити, що не дуже зрозуміла два момента: - чи діагнози підтверджені і з якого віку; - тато проживає з сім’єю чи ні, якщо ні то як давно це триває і як часто він приходить в сім’ю? Вцілому з Вашого опису зрозуміло, що Ви обізнана мама і застосовуєте безліч різних підходів до дітей, але погляди на виховання з батьком дітей не співпадають і в цьому основна причина Вашого звернення. Я б радила звернутися на очну консультацію разом з батьком до психолога, якщо немає такої змоги тоді до невролога, того в якого спостерігається дитина, щоб він надав рекомендації як варто поводитися з дитиною і чим зумовлена поведінка дитини (якими особливостями розвитку). Можливо, татові не вистачає знань.
  • Анонім asked:
    Доброго дня. Сину майже рік, звісно цікавили/цікавлять розетки, шнури, гарячий чайник, смітник і т.д. Питання з розетками, шнурами, гарячими чайниками вирішили - уже спокійно відноситься. А от зі смітником - повний абзац. Лізе до нього і все. Говорили, що брудно, що туди викидаємо тільки сміття і т.д. - не допомагає. Спробували разом з ним викидати сміття туди, щоб він розумів. Тепер він носить викидати іграшки 🙂 Що ще можна спробувати, щоб не було такої зацікавленості в смітнику (чи простіше його просто сховати?)
    • children replied:
      Доброго дня! Зацікавленість дитини до смітника буде ще довго, а розуміння пояснень, що його не треба чіпати, прийде набагато пізніше. Тому дійсно набагато простіше просто прибрати смітник, або зачинити його у шкафчику.
  • Анонім asked:
    Якщо дитина в 2,5 рочків часто задає питання - мама а ти мене любиш?
    • Клавдія replied:
      Добрый день. Так как мало конкретики, предположения могут быть разными. Возможно ребенок просто перенимает манеру одного из родителей спрашивать "любишь ли ты меня?". Возможно, это просто способ получить нежность и внимание ребенка у родителей. Возможно, если ребенок ходит в детский сад или общается со сверстниками, этот вопрос подслушан у кого-то из других детей. И это не все варианты. Но дети в таком возрасте всерьез еще не умеют сомневаться и воспринимают любое отношение родителя, как любовь. Потому что не с чем сравнивать. И сами любят родителей, какими бы ни были отношения. Если Вы добавите какие-то подробности, или напишете, почему Вас это беспокоит, возможно я смогу прокомментировать детальнее. Хорошего дня!
  • Анонім asked:
    Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, якщо дитині кажеш одне й те саме, а вона як тормоз, дивиться на тебе і робить все навпаки, от як її не тріснути?
    • Олена replied:
      Добрий день! 1. Згадати що 50% генів ваших, а 50% - людини, яку Ви вибрали в батьки вашої дитини. 2. Подумати про те, якщо дитина слухає «як тормоз», то можливо Ви говорите не зрозумілі для неї речі - спробуйте іншу форму донесення інформації (інший текст, можливо більш детально про те, чому вона має робити так, а не інакше)- часто для дитини не зрозуміло ЧОМУ? коли це в формі ТОМУ ЩО Я ТАК ВИРІШИВ! 3. І перед тим як «тріснути», згадайте що скоро цей малюк чи малючка виросте і зможе «ТРІСНУТИ» Вас у відповідь - тому що коли б’ють батьки дітей, діти засвоюють, що це прийнятна поведінка, що СИЛА ГОЛОВНА, що бити можна їх і бити можуть вони. І можливо вони не битимуть Вас у відповідь, але повірте, образа за побиття на Вас залишиться, і в цих місцях дитина не буде Вас поважати, як батьків.
  • Анонім asked:
    Доброго дня. Я допомагала вчити уроки дитині, вона хамовито почала мені відповідати, що це потрібно мені а не їй і ображати мене, я за це її вдарила по губам і хотіла по попі але вона закрилася і я її вдарила по нозі, все це почуб батько і влетів в в кімнату і почав бити мене на очах у дитини. Після цього інциденту дитина не хоче щоб я з ними жила. Підкажіть, що робити в цій ситуації і як на майбутнє себе поводити? Дякую.
    • Клавдія replied:
      Добрый день. Прежде чем отвечать на вопрос, что делать в этой ситуации, хорошо было бы понять, как Вам хотелось бы поступить. Я не совсем поняла, это разовый случай, или нормальные отношения в Вашей семье. Были ли у Вас раньше прециденты насилия с ребенком или мужем? Почему именно Ваш ребенок не хочет, что бы Вы с ними жили? Если до этого отношения были хорошие, то странно предполагать, что из-за одного эпизода ребенок так расстроился. И в целом Ваше сообщение вполне тревожно читать, ситуация вызывает беспокойство. Обращались ли Вы к кому-то за помощью? Хотя бы поговорить, обсудить.. Теперь о самом инциденте. Ситуация насилия по отношению к ребенку так же разрушительна, как и ситуация насилия по отношению к Вам. Хорошо бы разобраться, почему на резкий тон ребенка вы так остро реагируете. Вы же не бьете взрослых людей, которые Вам хамят.. Значит, что-то в этой ситуации было для Вас тяжелопереносимым. Откуда берется нужда, воспитывать при помощи принуждения.. Это хорошо бы разбирать со специалистом. Но дети отходчивы. Они любят родителей любых. просто потому что у них нет выбора. Поэтому, могу предположить, что и Ваш ребенок скоро изменит точку зрения на "жить отдельно". Я бы предложила Вам не давить, и не настаивать. А потратить это время на то, что бы разобраться, как так получилось, чего Вы хотите дальше и каких отношений с ребенком Вам бы хотелось. Отдельно ситуация с супругом и отношения с ним. Дети перенимают мир и манеру поведения взрослых. Когда они видят, что папа бьет маму, они думают, что так у всех, что это нормально, что насилие - приемлемая и уместная форма общения. Конечно, ни ребенку, ни Вам не стоит находиться в такой обстановке. Подчеркиваю - я не поняла из письма, как часто это случалось. Если это единственный случай, я бы предложила Вам прежде всего поговорить с мужем, обсудить произошедшее, сообщить, что Вас это беспокоит, что Вы переживаете и не хотите повторения. Если ситуация хроническая, возможно, Вам нужна помощь, без котрой Вы самостоятельно не справитесь. Надеюсь, Ваши сложности разрешаться, удачи Вам.
  • Анонім asked:
    Моєму сину майже 3 роки. Він звик, ще коли годувала його грудьми, тримати ручку під груддю і длупати родимки. Він цього прагне, коли засинає, і завжди, коли я беру його на руки. Мене це жахливо нервує! Коли я йому не дозволяю, він не слухає, нервується і всеодно силоміць лізе рукою. Чому йому це важливо і як відучити? Дякую
    • Олена replied:
      Доброго дня! Чому ваш син це робить, можна лише здогадуватися. Цілком можливо, що він так заспокоюється, можливо, йому подобається гратися дрібними деталями. Одягайте такий одяг, щоб син не міг під нього засовувати ручки. Я так розумію, що дитина в основному це робить перед сном. Спробуйте за пару годин до сна спокійні ігри - мозаїка, пластилін, нанизування бусин на нитку. Також робіть масаж - погладжуванням ручок, ніжок, спинки (більше тілесного контакту). Поспостерігайте, як дитина буде поводити себе, коли Ви виконуєте такі рекомендації. І також поспостерігайте, коли син більш інтенсивно чіпає родимки, а коли менше. Можливо, що якісь стани (мало часу проводили вдень разом, перенервували дитина або Ви, та ін.) є більш провокуючими для такої поведінки.
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.