Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Питання психологу

Нижче на цій сторінці ви можете задати анонімне питання психологам проекту #НеБийДитину на тему батьківства. Вони дадуть свою професійну відповідь (безкоштовно), і ми опублікуємо її як коментар під вашим питанням.

Тут консультують психологи:

Клавдія Білоус (практикуючий психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, сімейний терапевт);

Олена Мельник (дитячий, сімейний, перинатальний психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, член Асоціації дитячих, сімейних та перинатальних психологів, медиків та педагогів «Психея»);

Юлія Присяжнюк (сімейний психолог, гештальт-терапевт, арт-терапевт. Автор і ведуча семінарів, тренінгів і майстер-класів на теми батьківства, а також тематичних груп для дітей і підлітків).

Також ви можете вступити у закриту Facebook-групу Підтримка батькам і отримати безкоштовні консультації від психологів та поради від батьків зі схожим досвідом. Приєднуйтесь, у нас затишно)

Ваше питання збережено і з'явиться на сайті, коли на нього дасть відповідь психолог.

Відповіді

  • Анонім asked:
    Доброго дня. Я допомагала вчити уроки дитині, вона хамовито почала мені відповідати, що це потрібно мені а не їй і ображати мене, я за це її вдарила по губам і хотіла по попі але вона закрилася і я її вдарила по нозі, все це почуб батько і влетів в в кімнату і почав бити мене на очах у дитини. Після цього інциденту дитина не хоче щоб я з ними жила. Підкажіть, що робити в цій ситуації і як на майбутнє себе поводити? Дякую.
    • Клавдія replied:
      Добрый день. Прежде чем отвечать на вопрос, что делать в этой ситуации, хорошо было бы понять, как Вам хотелось бы поступить. Я не совсем поняла, это разовый случай, или нормальные отношения в Вашей семье. Были ли у Вас раньше прециденты насилия с ребенком или мужем? Почему именно Ваш ребенок не хочет, что бы Вы с ними жили? Если до этого отношения были хорошие, то странно предполагать, что из-за одного эпизода ребенок так расстроился. И в целом Ваше сообщение вполне тревожно читать, ситуация вызывает беспокойство. Обращались ли Вы к кому-то за помощью? Хотя бы поговорить, обсудить.. Теперь о самом инциденте. Ситуация насилия по отношению к ребенку так же разрушительна, как и ситуация насилия по отношению к Вам. Хорошо бы разобраться, почему на резкий тон ребенка вы так остро реагируете. Вы же не бьете взрослых людей, которые Вам хамят.. Значит, что-то в этой ситуации было для Вас тяжелопереносимым. Откуда берется нужда, воспитывать при помощи принуждения.. Это хорошо бы разбирать со специалистом. Но дети отходчивы. Они любят родителей любых. просто потому что у них нет выбора. Поэтому, могу предположить, что и Ваш ребенок скоро изменит точку зрения на "жить отдельно". Я бы предложила Вам не давить, и не настаивать. А потратить это время на то, что бы разобраться, как так получилось, чего Вы хотите дальше и каких отношений с ребенком Вам бы хотелось. Отдельно ситуация с супругом и отношения с ним. Дети перенимают мир и манеру поведения взрослых. Когда они видят, что папа бьет маму, они думают, что так у всех, что это нормально, что насилие - приемлемая и уместная форма общения. Конечно, ни ребенку, ни Вам не стоит находиться в такой обстановке. Подчеркиваю - я не поняла из письма, как часто это случалось. Если это единственный случай, я бы предложила Вам прежде всего поговорить с мужем, обсудить произошедшее, сообщить, что Вас это беспокоит, что Вы переживаете и не хотите повторения. Если ситуация хроническая, возможно, Вам нужна помощь, без котрой Вы самостоятельно не справитесь. Надеюсь, Ваши сложности разрешаться, удачи Вам.
  • Анонім asked:
    Моєму сину майже 3 роки. Він звик, ще коли годувала його грудьми, тримати ручку під груддю і длупати родимки. Він цього прагне, коли засинає, і завжди, коли я беру його на руки. Мене це жахливо нервує! Коли я йому не дозволяю, він не слухає, нервується і всеодно силоміць лізе рукою. Чому йому це важливо і як відучити? Дякую
    • Олена replied:
      Доброго дня! Чому ваш син це робить, можна лише здогадуватися. Цілком можливо, що він так заспокоюється, можливо, йому подобається гратися дрібними деталями. Одягайте такий одяг, щоб син не міг під нього засовувати ручки. Я так розумію, що дитина в основному це робить перед сном. Спробуйте за пару годин до сна спокійні ігри - мозаїка, пластилін, нанизування бусин на нитку. Також робіть масаж - погладжуванням ручок, ніжок, спинки (більше тілесного контакту). Поспостерігайте, як дитина буде поводити себе, коли Ви виконуєте такі рекомендації. І також поспостерігайте, коли син більш інтенсивно чіпає родимки, а коли менше. Можливо, що якісь стани (мало часу проводили вдень разом, перенервували дитина або Ви, та ін.) є більш провокуючими для такої поведінки.
  • Анонім asked:
    Доброго дня. Скажіть будь ласка, моїй дочці 6 років і маємо проблему нічного туалету. Під час денного сну все добре а вночі ми міцно спимо, потрібно її будити і водити в туалет тоді все гаразд.
    • Олена replied:
      Доброго дня! В Вашому тексті немає самого запитання, тому можна лише здогадуватися про що Ви хотіли запитати. Також Ви коли описуєте ситуацію з донькою, пишете «ми міцно спимо» , хто «ми»? Якщо Ви маєте на увазі доньку тоді доречно так і писати «донька міцно спить і не відчуває, що хоче до туалету». І цей момент є дуже важливим «ми» чи «вона» - саме у психологічному сенсі при роботі з енурезом. Тому я б Вам рекомендувала звернутися за очною консультацією до психолога, щоб провести діагностику і підібрати методи корекції.
  • Анонім asked:
    Доні 5 років,нeдавно з,явилась сeстричка.Вона рала,чeкала на нeіі.Інколи рeвнує.Зараз поки що в садок нe ходить...Стала жахливо залeжна від мультиків,якщо я дозволяю ливитись 10хв.,вона можe дивитись 30,аджe я можу бути в іншій кімнаті і нe бачити.Вeсь вільний час хочe,щоб гралися з нeю...сама нe грається зовсім.Кажe я дурна,я погана ,нe знаю як гратись,аб о кажe,що всe набридло.Навіть нові іграшки.Почала кричати,істeнить,билась головою,кажe,що підe від нас,що ми погані батьки,що ми мало любимо.Я кажу, а ти мeнe любиш? А вона -Аби я тeбe нe дюбила то вбила б.То сама бігала і казала прибий мeнe.Кажe,що вона погана...Я обігала,цілувала,пояснювала,що люблю.Алe цe нe надовго.Доня можe кричати і казати,щось нeприємнe на мeна і чоловіка.Нeрви вжe здають..Мeнe в дитинстві сильно били,мама кажe тому я гарна виросла...Коли розлючтна лeжь снбe стриую,що нe бити,інколи зриваюсь.То по попі дам,то поигубам дала,за дурні слова.Допоможіть...
    • Клавдія replied:
      Добрый день! Первое, что хотелось бы спросить у Вас, были ли какие-то из вышеописанных проявлений у дочки раньше. Потому что не понятно, это ее реакция на появление нового члена семьи, или какие-то особенности Ваших отношений, сормированные ранее. Если эти прояления появились на фоне ревности к сестре, то, вероятно, все что вы можете сделать - уделять старшей дочке больше времени, мириться с ее проявлениями, демонстрировать, что вы ее любите и такую в том числе. Т.е., быть еще более терпимой, чем обычно. Что, я понимаю, может быть сложной и даже непосильной задачей. Появление нового члена семьи всегда сопровождается кризисом. Семейной системе нужно как бы перенастроится. Это неминуемо вызывает напряжение у всех членов семьи. Помните - это период, он закончится. Из практических соетов, например, было бы хорошо, если бы вам удалось выделить индивидуальное время для старшей дочери. Хотя бы пол часа день. Младшую дочь осталять с мужем (или кем-то) и посвящать некоторое время только старшему ребенку. Обнимать, говорить, что для Вас она неповторимая, исключительная. Отдельная история с насилием по отношению к ребенку. Действительно непросто отказаться от такой стратегии поведения, если Вы сами росли в такой семье. Это достигается или засчет сильного сдерживания, или за счет собственных измменений. Если Вы понимаете, что сами не спраляетесь, что силы уже на пределе, обратитесь к специалисту. Вы не обязаны выдерживать все на свете, и не можете. Тем более, что залог детского счастья - это благополучие родителей. Надеюсь, у Вас все сложится благополучно.
  • Анонім asked:
    Доброго вам дня. Хлопчику 1,6 років, він засинає лише за умови коли тримає в руках пісюн. Намагалася положити спати в памперсів чи в колготках то плакав більше години і змушена була дати можливість заснути з такою звичкою.Зверталися до уролога, сказав що захворювань не має ніяких. Що це може означати, і як відучити його від такого. ?
    • Олена replied:
      Доброго дня! В цьому питанні потрібна індивідуальна консультація з батьками. Потрібно вияснити, коли помітили вперше? Як дитина засинала з народження? В якій сім`ї живе дитина / повна чи не повна, бабусі дідусі проживають на одній території? Яка атмосфера в сім`ї? Як проводить день дитина, від чого збуджується, як заспокоюється? З загальних порад: 1. Мити дитину щовечора. 2. Спати у трусиках чи піжамі. 3. За пару годин перед сном виключаємо збудливі ігри, мультфільми, гаджети. 4. Більше тілесного контакту з дитиною: робити розслаблюючий масаж дитині. Погладуєте ручки, ніжки, спинку, животик, пальчики на ручках і ніжках. Щодня по 10-15 хвилин, декілька раз. Можна перед сном. 5. Малюйте з дитиною олівцями та пальчиковими фарбами. 6. Ліпіть із пластиліну або тіста. Грайтесь бусинами, дрібними елементами - ігри які розвивають мілку моторику. І головне не панікуйте, так діти досліджують своє тіло, знайомляться з собою і це нормально.
  • Анонім asked:
    Добрый вечер!Подскажите пожалуйста как сохранить спокойствие и не срываться на детях(кричать)Двое детей,старшему 2года,младшему 4 месяца.Особено когда у младшего истерика,а у меня растерянность,а потом крики.
    • Олена replied:
      Доброго дня! У Вас обидві дитини ще досить маленькі і потребують багато уваги мами і це нормально. Як маму Вас розумію, що виховання потребує багато сил, уваги, енергії і часто може виснажувати до безсилля. Тому перше, як Ви організовуєте свій відпочинок, чим відновлюєтесь, чи висипаєтеся, чи вчасно їсте, втамовуєте спрагу, ходите до туалету. Саме важливе щоб Ви задовольняли свої основні базові потреби, тоді більше шансів, що не будете роздратовані. Друге- перегляньте обов`язки по побуту і догляду за дітьми, можливо щось делегуйте близьким, якщо їх у Вас забагато. І в мене питання, що Ви маєте на увазі під істериками у дитини 4 місяці? У всій ситуації з дітьми варто пам’ятати, що Батьки є дорослими і відповідають за ситуацію оскільки у них більше досвіду, повноважень, життєвої мудрості, ніж у дітей, тому часто допомагає коли в такі моменти 🔥🌪 просто собі нагадувати «Я тут доросла і я точно справлюсь» . Ще я вірю в те що дитина, коли плаче, то вона точно хоче щось сказати, її щось не влаштовує і вона просить щоб їй допомогли. Діти швидко ростуть, тому щиро бажаю Вам побільше радості від цього періоду материнства.
  • Анонім asked:
    Доброго дня. Дуже потрібна порада. Донці 3,7 р., останнім часом зачастились істерики. Починається все з " я хочу", плач...а далі дитина "заводиться" і починається справжня істерика, яку дуже важко припинити. Я намагюсь зберігати спокій, пояснювати все, але через півгодини істерики і криків мені це теж не завжди вдається. Що робити? Де шукати вихід з такої ситуації? Дякую.
    • Олена replied:
      Доброго дня! Ми дуже часто обговорюємо тему з дитячими істериками і як говорити дитині «ні», тому можливо в дечому повторюсь. 1. Вік дитини - в такому віці дитина починає розуміти, що вона особистість. Дитина пробує різні способи, як заявляти про свої потреби і як досягати бажаного. Тому важливо дитину чути і відповідати їй обґрунтовано. Які у вас в сім`ї діють заборони? Що можна, а що ні і які аргументи в одну або іншу сторону? Дуже часто батьки відмовляють, «щоб дитину не розбалувати» або «тому, що Я так вирішив», дитині не зрозумілі такі відмови. Також дитина може не розуміти «ні», коли один з значимих дорослих дозволяє, а інший не дозволяє одні і ті ж речі. Потім ще питання, що відбувається з Вами? коли дитина плаче? Що з Вами відбувається, коли дитина протестує, або добивається свого? Більш детально подосліджувати Ваші способи поведінки, сильні і слабкі сторони можна в очному консультуванні з психологом.
  • Анонім asked:
    Уточнення по питанню - діти 4 та 6 років (садок+школа). Проблеми з харчуванням т набором маси у обох після 1,5 - 2 річного віку (після завершення ГВ). Захворювань ШКТ діти не мають. Молодша дитина має діагностований дефіцит СТГ (гіпофізарний нанізм неуточнений) та отримує замісну гормональну терапію. Сім'я з чотирьох чоловік - батьки+2 дітей+1 собака. Допомагають забирати дитину із школи бабусі. Умови проживання, що мається на увазі чи окрема квартира, чи відповідає житлова площа сангіг нормам? Квартира 3 кімнати, окрема дитяча кімната - 17,5 м* обладнана окремими спальними місцями, окремі робочі місця, ігрова зона, спорткомплекс. Батьки працюють повну зайнятість + чергування : лікар+асистентом кафедри ВУЗу + служба у нацполіції.
    • Олена replied:
      Враховуючи, що проблема в обох дітей і почалася з 1,5 років, і беручи до уваги, що питань з ШКТ по медичним показникам немає, рекомендую МАМІ звернутися очно до психолога, щоб розібратися, як відбувається її взаємодія з дітьми. А порадити щось онлайн за таких умов неможливо.
  • Анонім asked:
    Які поради можете дати щодо прийомів їжі у дітей, цікавить проблема поганого апетиту. Обидві дитини погано їдять, дуже повільно, не бажають їсти самостійно, вередливі. Донька має непереносимість запахів приготування їжі, категорично відмовляється їсти у "столовках" не їла в садку взагалі та не їсть у школі. Домашню їжу їсть краще, але апетит знижений і прийом їжі триває по 1.3 години із вмовляннями, казками та піснями. У молодшого сина апетит ще гірше. Вранці постійно запізнюємося до садку/школи/роботи через сніданок. Не можу залишати дітей голодними, оскільки мають місце відставання у фіз. розвитку, один із дітей отримує лікування гормонами росту з приводу захворювання. Постійні конфлікти через харчування із бабусями, вихователями садку, дітьми. Через проблеми із приготуванням їжі для вкрай вибагливих дітей та тривалими щоденними вранішними зборами вимушена лягати спати пізно і вставати о 5.30. Зважаючи на повний робочий день та відповідальну роботу я знаходжусь на межі виснаження. Порадьте, як без примусу та страждань вирішити дану проблему?
    • Олена replied:
      По цьому питанню дуже багато зустрічних запитань. Будь ласка, дайте на них відповідь у новому коментарі (тобто відправте свою відповідь у полі вгорі сторінки), щоб я мала змогу відповісти. Скільки років дітям? З якого віку проблеми з харчуванням? Чи зверталися до гастроентеролога, чи проводили обстеження? Яка сім’я, хто живе в одній сім`ї і які умови проживання? Батьки ким працюють?
  • Анонім asked:
    моїй дитині 4,5 роки. відвідує садочок. але після кожного відідування вдома трапляється істерика "Не хочу ходити в садок - мене там ображає хлопчик". При спілкуванні з вихователями виясняється, що з цим хлопчиком найбільш товариські відносини і ніхто нікого не ображає. В чому може бути причина такої поведінки дитини?
    • Юлія replied:
      З дитиною такого віку найкраще працювати через гру і творчість. Найперше треба продіагностувати ситуацію. Це може зробити як психолог, так і мама. Якщо це робитиме психолог, перевагою є професійна здатність і навички, недоліком є можливість, що дитина не захоче йти на контакт. Якщо це робитиме мама, їй буде складніше, але це є можливим за умови уважного ставлення і аналізу. Найперше поспостерігайте за поведінкою, а особливо за грою дитини. Особливо, коли вона Вас не бачить. Також запропонуйте їй пограти у казку, за героїв краще брати тваринок. Бажано, тих, що найбільше подобаються. Спочатку просто грайтеся разом, в потім запропонуйте погратись, як тваринка йде до садочка. Далі хай ініціативу бере дитина, а Ви граєте за її правилами і уважно спостерігайте за нею. За емоціями , за тілом, виразом обличчя, тоном голосу, тощо. Так Ви зможете дізнатись багато про життя дитини у садочку. Також можна запропонувати разом придумати казку. Принцип буде той самий. Герої улюблені тваринки. Наприклад, це зайчики. От зайченятко дівчинка збирається до лісового садочка, приходить у групу, а там .. Робіть паузу, хай далі розповідає доня. Ваша справа легенько направляти дію казки. Наприклад, можна попитати, з ким зая грається, як саме. Далі запропонуйте додати героя, який уособлює хлопчика. Далі хай доня розповідає, дайте простір її фантазії. Ще варто підвести дитину до ще одного персонажа, який уособлюватиме виховательку, хай доня розкаже про неї, а Ви будьте уважними, обережно розпитуйте її. Потім сюжет цієї казки можна програти за допомогою іграшок чи помалювати, так Ви дізнаєтесь ще щось і водночас відбудеться терапевтичний ефект. Далі дійте виходячи з тієї інформації, яку Ви отримаєте. У мене є кілька гіпотез такої реакції Вашої доні. Можливо, таким чином вона привертає Вашу увагу, хоче більше часу проводити з Вами. Можливо хтось її присоромив за дружбу з хлопчиком. Можливо у неї не складаються стосунки з іншими дівками, окрім цього хлопчика. Можливо є певне напруження у стосунках з вихователькою або її помічницю. Це гіпотези, що є насправді, варто дізнатись описанними вище способами. За подальшої підтримкою і рекомендаціями Ви можете звертатись до мене. Зробити це можна у фб @Julia Prysiazhnuk (https://www.facebook.com/profile.php?id=100002137243097) і за телефоном: 0974904476 на цьому номері Viber та WhatsAp 0957313733
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.