Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Питання психологу

Нижче на цій сторінці ви можете задати анонімне питання психологам проекту #НеБийДитину на тему батьківства. Вони дадуть свою професійну відповідь (безкоштовно), і ми опублікуємо її як коментар під вашим питанням. Зазвичай на отримання відповіді йде від 2 днів до тижня, тож слідкуйте за оновленнями на сторінці.

Тут консультують психологи:

Антоніна Оксанич (дитячий та сімейний психолог, гештальт-терапевт);

Клавдія Білоус (практикуючий психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, сімейний терапевт);

Олена Мельник (дитячий, сімейний, перинатальний психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, член Асоціації дитячих, сімейних та перинатальних психологів, медиків та педагогів «Психея»).

Також ви можете вступити у закриту Facebook-групу Підтримка батькам і отримати безкоштовні консультації від психологів та поради від батьків зі схожим досвідом. Приєднуйтесь, у нас затишно)

Ваше питання збережено і з'явиться на сайті, коли на нього дасть відповідь психолог.

Відповіді

  • Анонім asked:
    Сину 4 роки. Іноді він вилазить на подушку або велику м'яку іграшку і стрибає на ній. Наскільки я можу судити, він займається самозадоволенням. Ми йому забороняли так робити, пояснювали, що не можна, наказували позбавленням смаколиків, мультиків, але періодично він повторює. Знає, що ми покараємо, тому зачиняється в кімнаті, а коли ми заходимо швидко зупиняється і каже, що нічого не робив. Я взагалі не знаю як на то реагувати...
  • Анонім asked:
    Доброго дня! Мій син у вересні пішов у садок, йому 3,3 роки. Перші два місяці він тиждень ходив, два хворів. Адаптація проходить доволі важко. Зараз я залишаю його на сон, але він категорично не хоче спати, сидить грається. Вдома постійно говоримо про тиху годину, що потрібно спати, або тихенько лежати, він погоджується зі мною, але в садочку не хоче навіть лягати. До слова, він і вдома останнім часом вкладається спати зі сльозами. Дайте, будь ласка, пораду, що з цим робити! І ще, він не хоче займатись з дітками на фізкультурі, просто сидить і нічого не робить, так само на музичних заняттях. Я переживаю і хочу допомогти йому, але як не знаю. Можливо ми переопікали його, тому йому так важко адаптуватися, але я хочу виховувати у ньому самостійність і щоб йому було комфортно у садочку. Чи нормальна така реакція на садок, чи, можливо, дитині потрібна допомога психолога? Щиро вдячна за поради!
    • Олена replied:
      Добрий день! Перше, що хочу сказати, що період адаптації ще триває і це нормально, кожна дитина адаптується по-своєму, в свій спосіб, в своєму темпі. Також варто враховувати моменти, наскільки домашній режим був схожий на режим в садочку. Якщо дитина не спить вдома, то їй звісно буде тяжко засипати в садочку - якщо Вам важливо щоб дитина притримувалася «тихої години», робіть її вдома, з поясненням для чого вона, можливо самі лягайте відпочивайте. Не обов`язково спати, можна просто лежати, читати казочку, розповідати цікаві спокійні історії. В такому разі в дитини формується звичка, що в обід потрібно відпочити і це не про режим садочка, а про потребу організму - щоб рости, бути здоровим, щоб були сили займатися чимось цікавим до вечора. Про музику і фізкультуру. Можу припустити, що це нові форми діяльності для дитини. В більшості випадків ці зайняття проводять інші вчителі, а не вихователі, до яких вже дитина більш-менш звикла, тому тут теж потрібен час і розуміння чому дитина себе поводить так на цих зайняттях. Поговоріть з дитиною, поцікавтеся що вони роблять на музиці а що на фізкультурі, що роблять інші дітки, а що робить ваша дитина, що їй подобається там робити, а що ні і чому. Запитуйте окремо про заняття з фізкультури і окремо про музику, можливо не про все зразу а частинами, так дитині буде простіше пригадати і розповісти. Також поговоріть з вихователями, що вони спостерігають і як можна допомогти дитині на їх думку. З власного материнського досвіду можу сказати, що син не любив відвідувати музичні зайняття, їх проводила голосна і авторитарна викладач, для нього така форма спілкування була неприйнятною, тому він ходив до неї лише коли були репетиції перед виступами, а в інших випадках не відвідував. Тому приводів для хвилювання я не бачу, але якщо Вам буде спокійніше, сходіть на консультацію до психолога в садочку. Сил Вам і м’якої адаптації.
  • Анонім asked:
    Добрий день. Через два місяці плануємо переїхати жити в іншу країну. Маємо двох донечок, 1 рік і 4 роки. Хвилюємося за старшу, тому що чужа країна, інша мова (мову дитина не знає), нема друзів і т.д. Як допомогти дитині все це пережити без стресу, істерик?
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Як не дивно, діти швидше адаптуються ніж дорослі, легше знаходять знайомства і вивчають мову. Коли самі зорієнтуєтесь у новому середовищі, зорієнтуйте і дитину. покажіть, що відмінного в новій країні, навчіть головним іноземним словам. Важливо, щоб у садочку вона могла сказати вихователю про базові потреби: вода, їжа, туалет, що болить і тд. 4 роки - це чудовий вік для адаптації, після 8 років дітям вже важче переізжати. Удачі вам, не хвилюйтеся!
  • Анонім asked:
    Доброго дня. Сину 3,5 роки. Вдень веде себе більш менш нормально, можна відволікти, і сам грається. А ввечері коли приходжить пора лягати спати, то відмовляється перевдягатись в піжаму і лягати, починає скакати і тікати, якщо хочу перевдягнути насильно -б'ється. Що тільки не пробували, вмовляли, читати не хоче слухати, казочку розказати - теж ні, ні обніматись, ні полежати. І лякали поліцєю, яку сусіди визвуть, і по попі здачі отримав за те що кулаком мене бив. Нічого не допомагає. Викричиться і виплачеться тоді просить вибачення і вкладається. Дайте пораду, як з цим боротись?
    • Олена replied:
      Добрий день! Перше, що хочу сказати, щоб мама заспокоїлась і не переживала, оскільки все нормально з її дитиною, практично в кожної дитини є період, коли вона так поводиться перед тим, як лягти спати. Така поведінка може бути наслідком перевтоми і перезбудження або недостатньої активності дитини впродовж дня. Що варто робити батькам в такій ситуації : - проаналізувати режими дня дитини, чи достатньо дитині в день рухової активності, перебування на свіжому повітрі, спілкування (гри) з однолітками, спілкування з батьками, чи не забагато користування гаджетами протягом дня; - якщо виявили в режимі відсутність або надлишок деяких елементів - коригуємо; - обов`язково за дві години до сну вилучаємо користування гаджетами та телевізором, рухливі та збуджуючі нервову систему ігри. В ці дві години можна почитати, поговорити про те, як пройшов день, можливо прогулятися на свіжому повітрі, помалювати та ін. - Обовязково розповідайте дитині чому важливо відпочивати вночі, чому важливо лягати спати своєчасно, іноді доводиться про це говорити і пояснювати тривалий час. Також важливо, щоб слова батьків співпадали з діями. Тобто вкладаємо спати дитину і самі теж лягаємо спати, або готуємося до сну. Діти можуть бунтувати проти сну, коли розуміють, що батьки їх вкладають, а самі ще зовсім не збираються відпочивати, а займаються цікавими справами. Тому перегляньте, що Ви можете скоригувати. Бажаю Вам успіху.
  • Анонім asked:
    Я не розказувала що я маю хлопця і зустрічаюсь довгий час раптом мама дізналась побачила переписці та фото і з того моменту у нас розмови і сварки не зупинялись тепер батьки мене звинувачують що я їх не вважаю своїми батьками обманула їх не познайомила з хлопцем і всі біди в сім‘ї через мене що я посварила всю сім‘ю я поїхала в сусіднє місто навчатись батьки зрозуміли чому я туди поїхала навчатись тому що там проживав мій хлопець я втратила довіру батьків
  • Анонім asked:
    Доброго дня хочу запитатись що робити коли мама все твоє життя розказує чужим людям точніше обговорює?
    • children replied:
      Доброго дня! Уточніть, будь ласка, чи забороняли ви мамі це робити, чи розповідали, що відчуваєте і чому вас це обурює? І, якщо так, яка була реакція мами? Ваші уточнення допоможуть психологам дати більш розгорнуту відповідь. Дякуємо.
  • Анонім asked:
    Доброго дня! Дівчинка пішла у перший клас. Спілкується у більшій мірі з хлопчиками серед дівчаток подруг немає. Скажіть будь-ласка чи може бути це проблемою спілкування з однокласницями у подальшому? Наперед дякую.
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Це не є проявом проблем у спілкуванні. Можливо у дівчинки є братик, саме тому їй звично спілкуватися із хлопчиками. Якщо ви хвилюєтесь за дитину, просто поговоріть з нею, спитайте, хто її друзі, чим вони їй подобаються, чи є цікаві дівчата, чи не ображає її хтось і тд? Дитина у цьому віці вже готова усвідомлювати свої почуття та симпатії. Будуйте з нею довірливі відносини! Говоріть з нею та довіряйте її вибору! Всього найкращого!
  • Анонім asked:
    Добрий день! Поможіть, будь ласка, порадою. Хлопчик 7,5 років пішов у перший клас, і вчителі вже скаржаться на його поведінку - неслухняний, ігнорує вчителя, чепляє діток, навіть б'є... заважає на уроці. От учора у дівчинки покреслив її малюнок и футболку фломастером... У цілому, він він розумний і дотепний, але і дома неслухняний, і на дворі може діток вдарити, якщо йому щось не подобається. Дома завжди з цим працюємо, пояснюємо, що так не можна. Діагнозів про гіперактивність та інше нам не ставили, але він завжди був вертлявий. До речі, до школи йде з радістю, йому дуже подобається там. Дуже дякую!
    • Олена replied:
      Доброго дня! Я б Вам радила звернутися на очну консультацію до психолога, причому дитині і батькам. Чому? 1. Дитині 7,5. він себе так поводить в колективі - тобто це його спосіб організації спілкування, і спосіб достатньо агресивний відносно оточуючих, в результаті якого може страждати Ваш син. Тому можливо потрібна корекція поведінки і для цього є формат психологічних груп для дітей, або індивідуальна робота. Та щоб це визначити потрібна зустріч із фахівцем. 2. Основних навиків спілкування дитина набуває в сім`ї, тому важливо батькам отримати ряд консультацій, щоб дослідити способи взаємодії в сім`ї які можуть бути причиною такої поведінки дитини, що потрібно відкоригувати. Як варіант, Ви можете звернутися до шкільного психолога, або до іншого дитячого психолога. Якщо такого спеціаліста немає, в даний час є можливість скайп-консультацій.
  • Анонім asked:
    Доброї ночі! Дитині ( хлопчику) 2 роки і чотири місяці, перед сном він ні з того, ні з сього починає сильно сміятися, а ще буває так, що він щось від себе відганяє, ніби його щось кусає. Чи треба хвилюватися і що робити у такому випадку?
    • Клавдія replied:
      Добрый день! Волноваться, скорее всего, не стоит. По поводу смеха: дети иногда сильно смеются от перевозбуждения. В этом случае хорошо бы последить за сном, попробовать укладывать раньше. Отгонять что-то - это может быть детская игра. Детям нравится выдумывать всяких привидений, пауков, прятаться у мамы. Так как вы описываете, это не выглядит тревожно. Но если вы сомневаетесь - покажите детскому психологу. Если есть какая-то паталогия, она будет сразу заметна специалисту.
  • Анонім asked:
    Здравствуйте! У ребенка, мальчика 5,5 лет последние 3 года усиливается проблема такая: он постоянно засасывает нижнюю губу и теребит сосок на груди. В результате уже наблюдается увеличение этих частей тела. Стараемся напоминать ему убрать ручки, но это мало действует. Жена последнее время пытается ему заклеивать сосок пластырем, но это ему не нравится и он впадает в истерику при попытке это сделать. Подскажите, пожалуйста, как отучить сына от этой привычки, или что делать?
    • Клавдія replied:
      Здравствуйте. Такое поведение у ребенка может быть связано с разными причинами. Возможно вы замечали, в каких именно ситуациях или обстоятельствах включается эта привычка. Есть ли какая-то закономерность. Если разобраться, что именно вызывает у ребенка такую реакцию, то через изменение причины можно избавиться от симптома. Часто дети при помощи таких компульсивных действий справляются со сложными переживаниями или ситуациями (например: когда мама сердится, ребенок сосет большой палец на руке). Вjобще такие компульсии - это скорее исключение для детей такого возраста. Я бы еще предложила Вам, если Вы этого не делали, показать ребенка неврологу и детскому психологу. В любом случае, обратите внимание на причины. Есть еще вариант "перерасти", но тогда такая привычка может не уйти, а трансформироваться во что-то другое. Я имею ввиду какие-то другие поведенческие проявления, которые на первый взгляд могут быть вполне обычными. Вот, пока так. Если вы добавите подробностей, возможно еще что-то смогу Вам подсказать.
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.