Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Питання психологу

Нижче на цій сторінці ви можете задати анонімне питання психологам проекту #НеБийДитину на тему батьківства. Вони дадуть свою професійну відповідь (безкоштовно), і ми опублікуємо її як коментар під вашим питанням. Зазвичай на отримання відповіді йде від 2 днів до тижня, тож слідкуйте за оновленнями на сторінці.

Тут консультують психологи:

Антоніна Оксанич (дитячий та сімейний психолог, гештальт-терапевт);

Клавдія Білоус (практикуючий психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, сімейний терапевт);

Олена Мельник (дитячий, сімейний, перинатальний психолог, акредитований гештальт-терапевт ВОППГП, член Асоціації дитячих, сімейних та перинатальних психологів, медиків та педагогів «Психея»).

Також ви можете вступити у закриту Facebook-групу Підтримка батькам і отримати безкоштовні консультації від психологів та поради від батьків зі схожим досвідом. Приєднуйтесь, у нас затишно)

Ваше питання збережено і з'явиться на сайті, коли на нього дасть відповідь психолог.

Відповіді

  • Анонім asked:
    Добрий день!-Моїй донечці 3роки.Коли їй було 2, ми з її батьком розлучились.Зараз вона кусає,б є в основному мене і бабусю , може тягати за коси при тому усміхатися. Ні пояснення ні покарання не діють.Коли ми розійшлись колишній чоловік вимагав через суд щоб я надавала зустрічі з дитиною.Саме зустрічі породили таку поведінку.Також вона стала влаштовувати істерики.З нею не можна було гуляти на дворі.Чоловік цього не розуміє. Каже ,що піде до суду якщо я буду забороняти.Також, вночі вона погано спить, може прокинутись в 4 ночі і кричати або просто гойдатися.Також є звичка битися об кресло спиною при любому настрої.Не розмовляє.Тільки окремі слова і то не завжди.В садок поки не ходить.Мама моя говорить що вона недорозвинена і говорити не буде.Щиро надіюсь на вашу допомогу.
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Те, що ви описали є проявом неврозу у дитини, можливо і проблемами у розвитку. Не можно точно сказати, дитину має оглянути невролог та психотерапевт. Судячи з вашого опису, дитина потребує обов’язкової та негайної допомоги спеціалістів. Якщо є проблеми у розвитку, то їх потрібно вчасно вирішувати, є багато гарних спеціалістів які працюють по різним проблематикам. Прошу вас звернутися про допомогу до спеціалістів та показати дитину.
  • Анонім asked:
    Добрий день! Потрібна порада. Я розлучена, 4 роки (через насилля в сім"ї). Синові 5 років. Рідні колишнього чоловіка почали проявляти до дитини цікавість (відвідувати у садоку, дзвонити), але такого раніше не було. В результаті хлопчик почав частіше запитувати про них. Не знаю чи потрібно їм бачитися, боюся поганого впливі.
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Думаю, варто дати шанс, особливо якщо родичі проявлять гарне ставлення до дитини. Але я б порадила зустрітися разом, подивитися на їх взаємодію з дитиною та розказати родичам про ваше бачення виховання (вже без дитини). Не забувайте, що ви головна і маєте право вказати родичам на ваші принципи виховання. А також обмежити таке спілкування, якщо відчуєте загрозу або непорозуміння.
  • Анонім asked:
    Добрий день. Я молода мама. Майже два роки в декреті. Є чоловік, є друзі, родичі, які час від часу приїжджають до нас. Я крім декрету ще часом займаюся справами. Тобто не можу сказати, що два роки займаюся тільки дитиною. Але останнім часом я відчуваю, що в мене їде дах. Мене буквально зриває на крик та істерику, коли дитина погано засинає. Часом вона засинає нормально. А часом може до години крутитися, встає з ліжка, починає гратися. І тоді я шаленію. Мене з середини розриває така злість, що я не можу передати. Чоловік мене запокоює. А я відчуваю, що в той момент стаю неадекватною. я люблю свою дитину. Я дуже її хотіла. Вона слухняна і розумна. Але вибивання сну з графіку я не можу спокійно пернести. З усім іншим все ок. Такі емоції я відчуваю останні кілька місяців. Я дивлюся фото річної давнини і розумію, що раніше я була добрішою і спокійнішою. Я знову хочу бути доброю і спокійною. я не знаю, що мені робити. Пити заспокійливі? Віддати пошвидше в садок, і чи він зніме це питання? Катя
  • Анонім asked:
    Доброї ночі. Моєму сину 4 роки. Я переживаю за його емоційний та психологічний стан, так як місяць тому, чоловік привіз до мене на роботу сина. Я з малим були за барстойкою а чоловік в залі. Вриваються двоє співробітників ОБМОНу на мого чоловіка, синочка став свідком як вони билися. Малий дуже сильно плакав з словами татко не помре татко буде живий. Я й сама боюся таких ситуацій. Як ця ситуація могла вплинути на сина.
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Так, це стресова ситуація. Співчуваю вам! Після стресових ситуацій дитину варто заспокоювати словами: «все добре, всі живі і здорові!». Також дитині потрібно дати більше обіймів, відгородити від зайвих стресів, щоб її відчуття безпеки відновилось. Поки спостерігайте за дитиною. Якщо помітете страхи, енурез, розлади харчування, то варто звернутися до дитячого психолога. Для дитини головне, щоб батьки були спокійні, тоді і вона заспокоюється. Удачі вам!
  • Анонім asked:
    Доброго дня. В мене мабуть складне запитання і не просте, де я можу прочитати (ознайомитись) з нормативними документами роботи психолога? По якому якщо можна сказати шаблону, та яка постановка питання правильна для дитини? як психолог може задавати питання? Чи в присутності 2 батьків чи одного? якщо батьки розлучені, чи може один з батьків бути? Діти 5, 7 років Де я можу прочитати таку інформацію? Заздалегідь дякую.
    • children replied:
      Будь ласка, уточніть питання. Можливо, вас цікавить якийсь конкретний приклад роботи психолога? Бо, не знаючи контексту, важко відповісти.
  • Анонім asked:
    Доброго дня, дитині 2 роки. Коли я лишаюся з нею дитина мене слухається. Коли приходить тато, то дитина стає не контрольована. Що потрібно робити щоб це змінити в чому проблема?
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Причин такої реакції на батька може бути десяток. Часто дитина радіє та емоційно збуджуються від приходу батька і тому їй важко стримуватися - і це нормально. Так часто буває, коли приходить тато, бабуся чи будь-які гості додому. Дитина не може цілий день слухатися, особливо такого віку, це важка робота для неї, тому добре, коли у неї є можливість десь виплиснути енергію. Але звичайно і ви і батько маєте підтримуватися одних принципів і основних правил. Якщо у вас є суттєві розходження у вихованні, то дитина буде цим користуватися. Ви маєте обговорити з чоловіком основні моменти. Якщо вас дуже хвилює така ситуація, то раджу сходити всією родиною до психолога. Потрібно на власні очі бачити спеціалісту ваші взаємовідносини. Успіхів вам!
  • Анонім asked:
    Добрий день, моя дитина переходить у п'ятий клас. Як домогти дитині адаптуватися у новому класі і не нашкодити?
  • Анонім asked:
    Добрий день. Скажіть, будь ласка, як реагувати на насильство дитини? Насильство психологічне та інколи фізичне (биття, крик, посилання) вчиняється батьками. Батьки не розцінюють це як насильство, а як виховання, бо дитина самавинна. Я не можу написати заяву, бо це відбувається у моїй сім'ї. Батьки дитину люблять і дитина теж не розцінює виховання як насильство. Але я не можу на це дивитися і не знаю як реагувати, щоб людина зрозуміла це.
    • Клавдія replied:
      Добрый день. Я не поняла кем вы приходитесь ребенку, но если для родителей вы являетесь авторитетом, то хорошо бы проводить с ними профилактические беседы. На постоянной основе. Или порекомендовать им обратиться к специалисту. Еще если вы рядом с ребенком находитесь постоянно, вы можете демонстрировать другую модель поведения. Вам для этого достаточно просто вести себя иначе с ребенком, чем его родители. У таких детей, когда они вырастают, в арсенале поведения остается и родительская модель, и другого значимого взрослого. Таким образом, они могу как минимум, выбирать. А как максимум, родители этого ребенка, глядя на ваши взаимоотношения с ним и на разницу влияния и ответа, могут сами обратить внимание, что их стратегия не очень-то хороша. Изменения возможны тогда, когда в них нуждаются. Если глядя на ваши отношения с ребенком родители задумаются о том, что им нужны изменения в поведении, или хотя бы заметят, что результат вашего взаимодействия с ребенком им больше подходит, чем их собственный - это уже отличный результат. Но прежде всего хорошо бы вам бывать с ребенком, показывать, что отношения могут быть разными. в том числе, без насилия. А в целом сочувствую. Вы в непростом положении. И я бы вам еще предложила найти поддержку для себя. Чтобы как-то справляться со сложными переживаниями, адресованными родителям ребенка и этой ситуации.
    • children replied:
      Доброго дня! В першу чергу хочемо поспівчувати вам, бо бути спостерігачем насильства дуже важко( Що ви можете зробити? Як мінімум, розказати батькам про наш сайт та буклет. Донести цю інформацію варто без засудження у приємній розмові. Запитати, що вони відчувають, коли зриваються на дитині - гнів, розчарування, відсутність ресурсу? Розкажіть, як екологічно батьки можуть вивільняти цей гнів - проговорювати власні почуття, займатися спортом, давати собі перепочити, кричати у пустій кімнаті тощо. Це поки те, що ми вам можемо порадити від проекту особисто. Також передамо ваше питання психологам.
  • Анонім asked:
    Сину 4 роки. Іноді він вилазить на подушку або велику м'яку іграшку і стрибає на ній. Наскільки я можу судити, він займається самозадоволенням. Ми йому забороняли так робити, пояснювали, що не можна, наказували позбавленням смаколиків, мультиків, але періодично він повторює. Знає, що ми покараємо, тому зачиняється в кімнаті, а коли ми заходимо швидко зупиняється і каже, що нічого не робив. Я взагалі не знаю як на то реагувати...
    • Антоніна replied:
      Доброго дня! Не обов‘язково дитина стрибає для того, щоб отримати сексуальне задоволення. В цьому віці особливо хлопчики відчувають емоційне заспокоєння від стрибків на батуті, ліжку, дивані. Є навіть такий напрямок терапії як сенсорна інтеграція, можете більше почитати. Смисл в тому, що дитина інтуїтивно підбирає для себе рух, який балансує її емоційний стан: хтось кружляє, хтось стрибає, бігає, на гойдалці катається. Нічого страшного я не бачу у цьому. Якщо припустити, що він отримує сексуальне задоволення від стрибків, в цьому також немає нічого поганого і страшного. Мастурбація є природнім етапом у розвитку сексуальності дитини. Не можна дитину бити по рукавах, карати та соромити за це. Все з вашою дитиною нормально, не хвилюйтесь!
  • Анонім asked:
    Доброго дня! Мій син у вересні пішов у садок, йому 3,3 роки. Перші два місяці він тиждень ходив, два хворів. Адаптація проходить доволі важко. Зараз я залишаю його на сон, але він категорично не хоче спати, сидить грається. Вдома постійно говоримо про тиху годину, що потрібно спати, або тихенько лежати, він погоджується зі мною, але в садочку не хоче навіть лягати. До слова, він і вдома останнім часом вкладається спати зі сльозами. Дайте, будь ласка, пораду, що з цим робити! І ще, він не хоче займатись з дітками на фізкультурі, просто сидить і нічого не робить, так само на музичних заняттях. Я переживаю і хочу допомогти йому, але як не знаю. Можливо ми переопікали його, тому йому так важко адаптуватися, але я хочу виховувати у ньому самостійність і щоб йому було комфортно у садочку. Чи нормальна така реакція на садок, чи, можливо, дитині потрібна допомога психолога? Щиро вдячна за поради!
    • Олена replied:
      Добрий день! Перше, що хочу сказати, що період адаптації ще триває і це нормально, кожна дитина адаптується по-своєму, в свій спосіб, в своєму темпі. Також варто враховувати моменти, наскільки домашній режим був схожий на режим в садочку. Якщо дитина не спить вдома, то їй звісно буде тяжко засипати в садочку - якщо Вам важливо щоб дитина притримувалася «тихої години», робіть її вдома, з поясненням для чого вона, можливо самі лягайте відпочивайте. Не обов`язково спати, можна просто лежати, читати казочку, розповідати цікаві спокійні історії. В такому разі в дитини формується звичка, що в обід потрібно відпочити і це не про режим садочка, а про потребу організму - щоб рости, бути здоровим, щоб були сили займатися чимось цікавим до вечора. Про музику і фізкультуру. Можу припустити, що це нові форми діяльності для дитини. В більшості випадків ці зайняття проводять інші вчителі, а не вихователі, до яких вже дитина більш-менш звикла, тому тут теж потрібен час і розуміння чому дитина себе поводить так на цих зайняттях. Поговоріть з дитиною, поцікавтеся що вони роблять на музиці а що на фізкультурі, що роблять інші дітки, а що робить ваша дитина, що їй подобається там робити, а що ні і чому. Запитуйте окремо про заняття з фізкультури і окремо про музику, можливо не про все зразу а частинами, так дитині буде простіше пригадати і розповісти. Також поговоріть з вихователями, що вони спостерігають і як можна допомогти дитині на їх думку. З власного материнського досвіду можу сказати, що син не любив відвідувати музичні зайняття, їх проводила голосна і авторитарна викладач, для нього така форма спілкування була неприйнятною, тому він ходив до неї лише коли були репетиції перед виступами, а в інших випадках не відвідував. Тому приводів для хвилювання я не бачу, але якщо Вам буде спокійніше, сходіть на консультацію до психолога в садочку. Сил Вам і м’якої адаптації.
Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.